zamkovyi | Бучак

13 вересня з'їздили в Бучак.
Бучак - (мало)населений пункт неподалік від Канева. В 50-70-ті роки минулого століття Бучак був популярний серед українських кіномитців, оскільки село зберігало традиційну українську архітектуру, а також приваблювало цікавими ландшафтами на березі Дніпра. Потім з утворенням водосховища багатьох людей відселили. Завершальним кроком в фактичному припиненні існування села був початок зведення ГАЕС (гідроакумулючої електростанції). Людей відселили остаточно, ландшафти понівечили. Але будівництво зупинилося.
Згодом природа почала заліковувати рани. Зараз навіть бетонка на під'їзді до Бучака звузилась наполовину - заросла деревами. На місці штучного котловану утворилося озерце, що підживлюється водою з джерел. Мальовнича місцевість приваблює багатьох людей влітку на відпочинок. Також місце популярне серед різних езотериків.
За різних урядів кілька разів збиралися докінчити цю природну красу, відновивши будівництво ГАЕС. Але, на щастя, далі слів справа не доходить. Однак, наприклад, в Южноукраїнську, не дивлячись на протести, таки побудували ГАЕС, знищивши мальовничі історичні місця.
Візитівка сучасного Бучака:

Важко уявити, що в цих місцях колись жили люди, а потім було велике будівництво.

Це не Карпати, це Черкащина!

А це знімок з протилежного боку озера:

Осінь вже заявляє свої права:

А на березі Дніпра по літньому тепло і сонячно:

Вода виявилася теплою! Замість популярного icebucketchallenge я з Тарасом взяв участь в SeptemberDniproChallenge. Хоч вода і тепла, але дуже зелена. Так що далеко не кожен наважиться туди залізти.

"Єво засосала апасная трясіна"

Блукаючи хащами навколо озера, побачили купу повних пакетів зі сміттям, які хтось зібрав для вивозу. Потім ми зустріли хлопців в спідницях (!) що переносили сміття до дороги. Влітку поміж відпочивальників на жаль зустрічаються і свині, що залишають багато сміття після себе.
Хто ці хлопці, що зараз збирали сміття, я не знаю. В будь-якому разі роблять благородну справу.
Після купального сезону залишилось багато підготовлених місць для наметів, з красивими краєвидами, місцями для вогнища. Так що, хто хоче поїхати зараз з наметом, там місць хоч відбавляй.
Потрапили в королівство павуків:

Після зустрічі з павутинням ми теж приблизно такі були як Джой:

А ще нам подобається в Бучаку, що там можна знайти скам'янілі залишки молюсків і старовинних рослин:

Поповнили Тарасову колекцію артефактів.

Буквально поруч зів'яла краса:

та жива і яскрава:

Зараз, коли немає відпочивальників, Бучак дарує відчуття краси і гармонії та душевний спокій.
Від Черкас до Канева непогана дорога, тому дістатися власним транспортом не проблема. Раджу відвідати!

Більше про Бучак в журналі "Український тиждень" - http://tyzhden.ua/Travel/117386/PrintView
Мій допис про Южноукраїнську ГАЕС.
Наша поїздка в Бучак восени 2012.