Досить давненько не був в ЖЖ – їздив у невелику подорож у Харківську та Полтавську область, та про це згодом. Сподіваюсь, що руки до цього таки дійдуть, бо соромно зізнатись, ще минулорічна подорож у Західну Україну не дописана.
Оскільки писати про подорожі досить відповідальна справа, яка потребує часу, маленькі фоторозповіді мають першочергові шанси з'явитися на сторінках мого журналу.
Отже ця розповідь призначена одній квітці – Сон-траві, яку (вірніше які, бо вид один, а квітки різні) я фотав у лісі 2 рази - вчора і сьогодні, тому що довелося повертатися за забутим Сідом (Сід, хто не знає, це – лінивець з Льодовикового періоду (мультик), в нашому варіанті – м’яка іграшка). Отже Сіда забули, тож довелося ще раз з'їздити в той самий ліс, знайти його і ще раз пофотати ці чудові квіти, які в моєму дитинстві в Амурській області РФ називалися „прострєл”.
Квітки можуть відрізнятися за кольором від світлобузкових до фіолетових і навіть блакитних. А ще їх полюбляють їсти якісь копитні тваринки, що залишили поруч із з'їденим кущем сон-трави свої „кульки” і сліди ратиць (цікаво, трава допомагає їм від безсоння чи може від чогось ще?)... Ледь не потрапив у цю засаду, бо ж я фотав навіть лежачи.
( під катом є ще трішки )