zamkovyi | Державний музей авіації України

Колись у френда з далекого зарубіжжя (Андрію, як ся маєш? ;)) побачив фотки музейних літаків і стало мені в котрий раз сумно за Батьківщину, – ну де в нас побачиш справжній пасажирський літак в якості музейного експонату! Та виявилось, все в нас є, тільки місця знати треба :).
Отже, в суботу вирушили здійснювати чергову мрію нашого Тараса – побачити Державний музей авіації України.

Музей розташований на території колишньої навчально-тренувальної бази нинішнього Національного Авіаційного Університету поруч з аеропортом Жуляни. Заснований у 2003 році і починався з 30 експонатів, на сьогодні ж його колекція налічує більше 70 літаків та гелікоптерів.

Доїхали ми достатньо просто: з Черкас до Києва, ст.м. Позняки. Там залишили машину на платній парковці і до пункту призначення – вул.Медова, 1 доїхали маршруткою №220. Зауважу, що цією маршруткою можна їхати також зі ст. м.Харківська.

Колекція включає в себе як серійні, так і унікальні дослідні і одиничні моделі літаків радянської цивільної та військової авіації. Хоча є і виключення - неподалік від входу в музей увагу привертає такий собі „ероплан”, який проте теж має безпосереднє відношення до України. Цей літак з дивною назвою "Анатра-Анасаль” виробляли в 1917-1918 рр. на одеському заводі А.А.Анатри, було побудовано більше 350 літаків.

Поруч з ним – ~~труженик полей~~ трудівник ланів „Кукурудзяник” Ан-2.

Трохи далі – пасажирський Ту-154, біля якого Олена трохи позагоряла на сонечці ;)

Літаки дуже різноманітні... Мені сподобалися оці носаті...

А оцей Ту- 142МЗ є найбільшим літаком морської авіації не тільки в СРСР, але і у світі. Він був створений для знищення підводних човнів.

На фотці важко зрозуміти його розміри, а вони насправді чималі – розмах крил майже 50 метрів... Під його крилом ми перепочили в затінку і зробили перекус... Для порівняння – Олена з гвинтом

та Тарас з шасі цього велетня.

Іл-86 теж літачок не слабий – на фото нижче лише його крило :)

Різноманітні гелікоптери:
„цивільний” Мі-8

і протичовновий Ка-25ПЛ,

легкий Мі-1М (екіпаж – 1 людина, пасажири 2-3 або 300 кг вантажів)

і справжній велетень Мі-26 (довжина 40(!) метрів, перевозить вантаж до 20 тон або 82 пасажири).

Сходивши в кущі (туалети треба шукати десь на вході), я роздивився один з літаків ззаду і знайшов відповідь на питання, чому ж літаки називають „сталевий птах”... ;)

Деякі „птахи” є водоплаваючими :)

а деякі схожі на мушок зі складеними крильцями :), в усякому разі я його таким побачив.

На землі лежать різні види озброєнь, а поруч ще не відновлена до музейних кондицій техніка.

А це ракета рейсу „Москва-Нью-Йорк” (жартую)

Насправді класних літаків і гелікоптерів там ду-у-уже багато, але краще побачити самим. Квиток для дорослих лише 15 грн, для дітей до 7 років – безкоштовно. Краще приєднатись до екскурсії... Ми бачили 2-х екскурсоводів: дядечка у формі льотчика, який все більше сокрушався про „билоє магущество” і високого хлопця з гарно поставленим голосом, який розповідав цікаво і по темі, другого і пораджу.

На цьому політ закінчено!