З Днем Свободи!
Nov. 22nd, 2012 20:38![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
zamkovyiВ моїй свідомості це було наче зовсім нещодавно, а виявляється вже минуло 8 років.
Вже немає, на жаль, в Черкасах тих ялинок і, на щастя, того Леніна.
Штаб черкаського майдану:
Перші 3 фотографії зроблені 12 грудня 2008, коли я приїхав з Києва (де працював) до сім’ї у Черкаси.
А Революцію я зустрів у Києві. Київських фото, на жаль, в мене майже немає, оскільки тоді було не до фотографування.
Щовечора після роботи ходив на Майдан. В банку, що належав спонсору СДПУ(о) Плужникову, погрожували звільненням "всєх, каво увідім на майданє". Як виявилося згодом, більшість колег, як і я, Майдан не ігнорували. :)
Пам’ятаю ту неповторну атмосферу Майдану, яка надихала приходити знову і знову. Пам’ятаю дух Братерства, Патріотизму і Свободи, що об’єднував нас тоді. Пам’ятаю Київ у помаранчевих стрічках.
Пам’ятаю Хрещатик у наметах.
І намет Того, Хто Був Би з Нами.
З Днем Свободи!
Вже немає, на жаль, в Черкасах тих ялинок і, на щастя, того Леніна.
Штаб черкаського майдану:
Перші 3 фотографії зроблені 12 грудня 2008, коли я приїхав з Києва (де працював) до сім’ї у Черкаси.
А Революцію я зустрів у Києві. Київських фото, на жаль, в мене майже немає, оскільки тоді було не до фотографування.
Щовечора після роботи ходив на Майдан. В банку, що належав спонсору СДПУ(о) Плужникову, погрожували звільненням "всєх, каво увідім на майданє". Як виявилося згодом, більшість колег, як і я, Майдан не ігнорували. :)
Пам’ятаю ту неповторну атмосферу Майдану, яка надихала приходити знову і знову. Пам’ятаю дух Братерства, Патріотизму і Свободи, що об’єднував нас тоді. Пам’ятаю Київ у помаранчевих стрічках.
Пам’ятаю Хрещатик у наметах.
І намет Того, Хто Був Би з Нами.
З Днем Свободи!
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 22 Nov 2012 19:17 (UTC)..для мене самим напевне пам'ятним був день коли я пішла "на годинку" вранці до роботи.. а опинилася під вечір поміж обрізаних на зиму кущів троянд у Мар'їнському парку перед ВР у кількасоттисячному натовпі, вийти з якого не вийшло би при всьому бажанні.. в той час як Ющенко складав "крамольну" присягу біля Юхновського з євангелієм.
А поряд зі мною були молоді чоловіки з Одеси і Кіровограда. Одесит телефонує "Что у вас там по тб показывают? "Лебединое озеро"? - ну понятно.." :)) І таке було почуття однієї величезної родини, така ввічливість, доброта, взаємопідтримка, бажання щастя своїй державі.. вже я ніби так люблю Україну, а лише тоді відчула її ВСЮ - через тих людей які приїхали з самих різних кууточків, перемішали свої вимови і діалекти, і дали мені відчуття єдиного народу який прагнув свободи і нормального, чесного життя.
І це відчуття саме по собі - безцінне. І наслідки його ще досі є, бо свою справу те що сталося, зробило, і вже так після того не буде як було ДО того. Люди все-таки змінилися і зрозумілм що коли що.. було б за кого, а вони його випхають нагору і свої права відстоять.
no subject
Date: 22 Nov 2012 19:21 (UTC)