![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
zamkovyiВчора відмічали Свято першого зуба - у Тараса випав перший зуб :)
З нагоди непересічної події вирішили порадувати дитину окрім подарунка поїздкою в Київ, де і відвідали виставку сучасного мистецтва Art-Kyiv Contemporary 2010:
Підвалини саме такого сценарію - поїздки в столицю, були закладені на початку року у Словенії, колизабухавший неуважний працівник місцевої типографії, роздруковуючи книгу в-ва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, примудрився обкладинку приєднати догори ногами... Випадково цей подарунок долі потрапив до нас через покупку в інтернет магазині. Нічого цікавого, крім "пересилайте книгу назад", що зробило б цю книгу золотою, нам не запропонували. Тому вирішили заїхати у вказане видавництво самостійно і поміняти книгу. Після цього запланували долучитися разом з малим до сучасного українського мистецтва.
Сіли ми на вірногоконя ф'южа та й погнали прогулювати дит садок (ми з Оленою у відпустці :) - так би мовити "wild and free" під однойменну пісню Rednex та схожі.
Висадившись десантом на ст.м. Золоті Ворота ми знайшли поруч книгарню Є, де і одержали скидочну картку після придбання наступних книжок: Століття Якова (В.Лис), Московіада (Ю.Андрухович), Холодний Яр (Ю.Горліс-Горський), Цитадель (Екзюпері/П.Таращук), Головою в мур Кремля (К.Курчаб-Редліх), а також дещо із дитячого. У книгарні я відмітив, що новий номер журналу "Український тиждень" продається вже вранці в четвер, тоді як за підпискою я його одержую тільки в суботу. Логістика не вражає, але скоріше це "державний оператор поштового зв'язку Укрпошта" такий гальмівний.
Далі була А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, де нас зустрів приємний дядечка, схожий на художника-ілюстратора Костя Лавро (мабуть це він і був) і неприємна тітонька-адміністратор, яка навіть забула вибачитись за браковану книгу, списавши все на того словенця.
Потім була столова "Українські страви" (як я зрозумів - ребрендінг Пузатої Хати) в районі Бесарабки, з холодним чаєм і сміттям в чашці... На прохання поміняти, мене направили на другий поверх, де вода, судячи з усього гарячіша і чистіша, ніж на першому. Вибачатися знов ніхто і не думав. Добре, що чай робиш самостійно - тобто просто вкидаєш пакет з чаєм в окріп, можна роздивитися, що воно там за вода. Попереду від мене був чоловік, якому готували каву з тієї ж води з осадом :(, але він навряд чи про це дізнався. Ще - касири не розмовляють українською, нагадаю назва закладу - "Українські страви".
Поївши, ми нарешті були готові сприймати їжу духовну, а саме відвідати виставку сучасного мистецтва Art-Kyiv Contemporary 2010, що проходить 9-14 листопада.
Пообіцявши Тарасу, що там буде цікава автівка, ми поїхали до вул. Івана Мазепи (яку москалі та їхні посіпаки частково перейменували на Лаврську) у Мистецький Арсенал, про який чули, та ніколи ще не були...
Мистецький Арсенал найкращим чином підходить до сучасного мистецтва - це якісь сюр, а не виставковий центр... Відчуття, що верстати щойно прибрали, а ремонтні роботи тільки розпочалися ;):
Проте як для сучасного мистецтва виглядає досить органічно...
З підсвіткою навіть святково:
Тарас вже має досвід Pinchuk Art Centre, але ця Аліса його вразила:
На цю ж тему є Боксер, "собіратєльний образ" видатних українських боксерів:
Чемпіон з катання на роликах?
Сучасне мистецтво непросте для розуміння, треба роздивлятися:
Картина з лікувальним ефектом, для тих, хто зловживає цукерками:
На шляху до неідеальної фігури:
Рот-фронт:
Схоже ми заблукали:
Знайшли обіцяну автівку:
Олена мріє купити посудомийну машину, але не в машині щастя:
Оце земляки черкащани забацали, шкода не запам'ятав, як звуться:
В мене з дитинства теж є фото зайчика, а це мабуть дитяча фотка Рембо:
Contemporary art або неконтемпорари, темасісєк ню - завжди актуальна:
Це мабуть найпопулярніша тема:
і поціновується не тільки чоловіками:
Тема чорного квадрату еволюціонувала до кольорового рішення у прямокутній формі:
Трохи пофотав і скульптуру:
та
Не зважайте на певний стьоб у тексті, виставка нам дуже сподобалась...
Тарас теж щось запам'ятав, в усякому разі на виставці він не сумував...
Сучасне мистецтво здається мені цікавішим, ніж класика... Фото - лише краплина того, що бачили, крім того інсталяції не сфотографуєш. Серед інсталяцій мене особливо вразила група з людиноподібних мавп. Я тривалий час не міг зрозуміти, то люди - чи електроніка.
Виставка триває, тому ви ще маєте шанс особисто завітати та скласти враження про Art-Kyiv Contemporary.
З нагоди непересічної події вирішили порадувати дитину окрім подарунка поїздкою в Київ, де і відвідали виставку сучасного мистецтва Art-Kyiv Contemporary 2010:
Підвалини саме такого сценарію - поїздки в столицю, були закладені на початку року у Словенії, коли
Сіли ми на вірного
Висадившись десантом на ст.м. Золоті Ворота ми знайшли поруч книгарню Є, де і одержали скидочну картку після придбання наступних книжок: Століття Якова (В.Лис), Московіада (Ю.Андрухович), Холодний Яр (Ю.Горліс-Горський), Цитадель (Екзюпері/П.Таращук), Головою в мур Кремля (К.Курчаб-Редліх), а також дещо із дитячого. У книгарні я відмітив, що новий номер журналу "Український тиждень" продається вже вранці в четвер, тоді як за підпискою я його одержую тільки в суботу. Логістика не вражає, але скоріше це "державний оператор поштового зв'язку Укрпошта" такий гальмівний.
Далі була А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, де нас зустрів приємний дядечка, схожий на художника-ілюстратора Костя Лавро (мабуть це він і був) і неприємна тітонька-адміністратор, яка навіть забула вибачитись за браковану книгу, списавши все на того словенця.
Потім була столова "Українські страви" (як я зрозумів - ребрендінг Пузатої Хати) в районі Бесарабки, з холодним чаєм і сміттям в чашці... На прохання поміняти, мене направили на другий поверх, де вода, судячи з усього гарячіша і чистіша, ніж на першому. Вибачатися знов ніхто і не думав. Добре, що чай робиш самостійно - тобто просто вкидаєш пакет з чаєм в окріп, можна роздивитися, що воно там за вода. Попереду від мене був чоловік, якому готували каву з тієї ж води з осадом :(, але він навряд чи про це дізнався. Ще - касири не розмовляють українською, нагадаю назва закладу - "Українські страви".
Поївши, ми нарешті були готові сприймати їжу духовну, а саме відвідати виставку сучасного мистецтва Art-Kyiv Contemporary 2010, що проходить 9-14 листопада.
Пообіцявши Тарасу, що там буде цікава автівка, ми поїхали до вул. Івана Мазепи (яку москалі та їхні посіпаки частково перейменували на Лаврську) у Мистецький Арсенал, про який чули, та ніколи ще не були...
Мистецький Арсенал найкращим чином підходить до сучасного мистецтва - це якісь сюр, а не виставковий центр... Відчуття, що верстати щойно прибрали, а ремонтні роботи тільки розпочалися ;):
Проте як для сучасного мистецтва виглядає досить органічно...
З підсвіткою навіть святково:
Тарас вже має досвід Pinchuk Art Centre, але ця Аліса його вразила:
На цю ж тему є Боксер, "собіратєльний образ" видатних українських боксерів:
Чемпіон з катання на роликах?
Сучасне мистецтво непросте для розуміння, треба роздивлятися:
Картина з лікувальним ефектом, для тих, хто зловживає цукерками:
На шляху до неідеальної фігури:
Рот-фронт:
Схоже ми заблукали:
Знайшли обіцяну автівку:
Олена мріє купити посудомийну машину, але не в машині щастя:
Оце земляки черкащани забацали, шкода не запам'ятав, як звуться:
В мене з дитинства теж є фото зайчика, а це мабуть дитяча фотка Рембо:
Contemporary art або неконтемпорари, тема
Це мабуть найпопулярніша тема:
і поціновується не тільки чоловіками:
Тема чорного квадрату еволюціонувала до кольорового рішення у прямокутній формі:
Трохи пофотав і скульптуру:
та
Не зважайте на певний стьоб у тексті, виставка нам дуже сподобалась...
Тарас теж щось запам'ятав, в усякому разі на виставці він не сумував...
Сучасне мистецтво здається мені цікавішим, ніж класика... Фото - лише краплина того, що бачили, крім того інсталяції не сфотографуєш. Серед інсталяцій мене особливо вразила група з людиноподібних мавп. Я тривалий час не міг зрозуміти, то люди - чи електроніка.
Виставка триває, тому ви ще маєте шанс особисто завітати та скласти враження про Art-Kyiv Contemporary.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 12 Nov 2010 20:09 (UTC)Андрій Вархола навіть може сховатись :)
no subject
Date: 12 Nov 2010 20:43 (UTC)Мені цікаво, чи Андрій/Енді колись згадував про Україну? Так само, як і Чак Паланик/Палагнюк.
no subject
Date: 12 Nov 2010 20:53 (UTC)на передостанньому фото що то за штуки?
no subject
Date: 12 Nov 2010 20:55 (UTC)no subject
Date: 12 Nov 2010 20:59 (UTC)no subject
Date: 12 Nov 2010 21:02 (UTC)no subject
Date: 12 Nov 2010 21:08 (UTC)роботахобіno subject
Date: 12 Nov 2010 22:26 (UTC)так все ж що то були за мавпи?
роботи чи люди?:)
no subject
Date: 12 Nov 2010 22:34 (UTC)Реально вражає... Особливо, коли дивляться прямо в очі.
no subject
Date: 12 Nov 2010 22:57 (UTC)Просто далеко йти мені, не знаю, чи дійду до кінця виставки:)
no subject
Date: 12 Nov 2010 23:04 (UTC)no subject
Date: 12 Nov 2010 23:13 (UTC)no subject
Date: 12 Nov 2010 23:24 (UTC)no subject
Date: 12 Nov 2010 23:07 (UTC)no subject
Date: 19 Nov 2010 22:21 (UTC)і тут, бачу, перьєжопа пані (добре, що не младєнєц). Нинчє це модно, видать
А для такого живота, де ти там рівнявся, ще не одну гальбу пива тобі тре випити :)))
no subject
Date: 19 Nov 2010 22:23 (UTC)А живіт я втягнув :)))
no subject
Date: 19 Nov 2010 22:27 (UTC)Але пір'я з дупи... Втім радує, що автор того шидефру не пєдофіл, бо були тутво недавно...
no subject
Date: 19 Nov 2010 22:29 (UTC)no subject
Date: 28 Nov 2010 19:17 (UTC)А взагалі в мене давно склалося враження, що Київ якось "висмоктує" душу з людей, робить їх більш "механічними". Мабуть то вплив гнітючих пейзажів індустріальних зон та багатоповерхівок.
no subject
Date: 1 Dec 2010 20:51 (UTC)http://www.220.ro/desene-animate/Johnny-Bravo-2x16a-Pop-Art-Johnny/CNP8dEl2rY/ - дякую за посилання, так, мультик прикольний.
no subject
Date: 5 Apr 2011 05:56 (UTC)