Поїздка в скансен у Стецівці
Feb. 29th, 2016 23:36![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
zamkovyiЗима добігає кінця, тож поспішаю розповісти про нашу єдину зимову заміську поїздку цього року.
7 лютого склалися оптимальні умови для поїздки, і ми ними скористалися, щоб відвідати скансен "Козацький хутір", що в Стецівці неподалік від Чигирина. Теплий, сонячний, сніжний, зимовий вихідний трапляється досить рідко, а 7 лютого цього року було саме таким.
Багато чув про скансен і бачив фото дерев'яної церкви, хат, вітряків в Стецівці, але досі не випадало нагоди відвідати скансен самому, тому що хоч ми і часто буваємо в Чигиринському районі, та Стецівка лежить в стороні від популярного маршрута "Чигирин-Суботів-Буда".
Скансен або музей під відкритим небом у Стецівці мав би стати однією з перлин туристичної Чигиринщини. Про грандіозні плани по його створенню можна почитати зокрема в статті на сайті Дерев'яні храми України.
Але, на жаль, проект не набув свого запланованого розвитку, зупинившись на початковому етапі. Тим не менш, він вартий того, щоб відвідати, дивіться самі!
Досить швидко дісталися Стецівки, а далі по селу їхали за координатами GPS навігатора. Зауважу, що в селі є вказівники напрямку на скансен, які нам допомогли, оскільки навігатор не завжди прокладає оптимальний шлях до мети.
Від інших мандрівників чув багато скарг на якість дорожнього покриття в селі, але чи то я бачив й значно гірші, чи то снігом та кригою присипало найбільші ями, але дорога здалася мені цілком прийнятною.
Щоправда, трапилась була невелика ділянка з глибокими коліями в снігу, яких я злякався. А оскільки зліва вже виднілися вітряки, ми подумали, що вже на місці і, залишивши машину на узбіччі, пішли полем навпростець до млинів.
Дісталися млинів.
Табличка біля одного з них вказує, що це філія Державного заповідника Чигирин. Отже, ми на місці! :) (ми так подумали, а насправді це був ще не скансен "Козацький хутір", а Музей млинарства.)
Обдивилися млини. Всі будівлі зачинені, крил млини не мають, їх стан ви бачите на фото.
Далі пішли шукати церкву і хати, які я бачив на чужих світлинах.
Прогулятися було приємно. На відміну від міста, де від снігу після відлиги і дощів лишилися самі невелики брудні купи криги, тут все вкрито чистим білим снігом.
День був сонячний, без вітру, згодом ми навіть познімали шапки, так пригріло сонце.
Обійшли поле по периметру, але крім млинів на початку більше ніяких будівель не знайшли. Побачивши пагорб, попрямували до нього, щоб краще роздивитися навколишні простори.
Пагорб виявився курганом, про що свідчить відповіднйи знак.
Поруч з ним зарості лози, засипані снігом, перетворилися на горби, на яких можна навіть стояти.
Не знайшовши хат, повернулися до машини. Звірившись з навігатором, я зрозумів, що до скансену ще треба проїхати, що ми і зробили.
В скансені панувала тиша і спокій. Десь в стороні біля господарських будівель бачили одного чоловіка, а більше нікого не було.
Назнімкувався досхочу! Хати побудовані за зразками справжніх хат.
Будівлі в задовільному стані, але помітна нестача фінансування - солом'яні стріхи значно схудли в порівнянні з тим, що бачив на світлинах кількарічної давнини.
А от Миколаївська церква - не копія, а справжня, старовинна (XVIII ст.) церква, перенесена з села Драбівці. В Драбівцях залишилася інша дерев'яна церква, про яку я писав раніше.
Дуже раджу цікаву статтю про архітектуру Миколаївської церкви на сайті www.parafia.org.ua
Ми не перевіряли, але згідно даних таблички можна замовити екскурсію в скансен.
Шкода, що музей занепадає. Якби він знаходився на шляху Чигирин-Суботів, відвідуваність була б напевно значно більшою. З іншого боку в Стецівці цікавий ландшафт, скансен знаходиться поміж мальовничих пагорбів.
Мені там сподобалося, хочу потрапити туди ще навесні або влітку.
Далі попрямували в Суботів, в якому несподівано виявилося так само тихо і безлюдно, як і в Стецівці. Мабуть тому що неділя :).
Іллінська церква-усипальня Богдана Хмельницького:
Панорама місця, на якому стояв маєток Хмельницього. Будівля з зеленим дахом накриває фундамент палацу Хмельницького.
Дорогою зупинилися "подихати повітрям".
Далі попрямували до джерела Живун, яке відоме своїми лікувальними властивостями. Згідно інформації з інтернету, потужність джерела коливається в межах 0,5 л. за хвилину, а вода з нього за своїм складом близька до знаменитої «Нафтусі»: слаболужна, слабо-мінеральна, зі слідами радону.
Діставшись дорогою до ділянки лісу, де знаходиться джерело, пробачили, що безпосередньо до джерела веде прокатана машинами колія серед снігу, досить глибока і до того ж в одну смугу. Я не рішився їхати. Залишивши машіну на узбіччі, ми пішли з пляшками пішки. Йти виявилося не надто далеко. Вода справді набирається повільно.
Я уявляв собі цікаві кадри струмка посеред лісу, вкритого снігом. Але реальність виявилась не такою мальовничою, як моя уява.
Тим не менш, радий, що туди потрапили. Вода справді виявилася незвичною. Мені важко оцінити смакові якості, але кава, зроблена на такій воді, утворює дуже густу пінку.
Коли повертались з пляшками назад до машини, нас обігнав кросовер пежо. "Ось на якій машині можна тут їздити" - подумалось мені. Та за кілька хвилин ми її побачили в снігу, за метрів 50 від дороги. Як виявилося, зустрілася на колії з чорним лексуом, з'їхала на узбіччя і там застрягла. Ми допомогли виштовхати. Це було б мабуть неможливим, якби водій автівки не долучився до штовхання, а його місце не зайняла Олена, яка чудово справилась із керуванням авто.
Єдина зимова заміська поїздка виявилася цікавою і незабутньою.
Щиро сподіваюся, що адміністрація музею в Стецівці, районна та обласна влада знайдуть врешті-решт кошти на розвиток музею, або хоча б врятують від руйнування ті будівлі, що там вже є.
GPS координати:
Млини в Стецівці - 49°02'23.8"N 32°46'49.4"E
Курган в Стецівці - 49°02'30.7"N 32°47'13.6"E
Козацький Хутір - 49°02'30.7"N 32°47'13.6"E
Джерело Живун - 49°8'23.85''N, 32°20'37.19''E
7 лютого склалися оптимальні умови для поїздки, і ми ними скористалися, щоб відвідати скансен "Козацький хутір", що в Стецівці неподалік від Чигирина. Теплий, сонячний, сніжний, зимовий вихідний трапляється досить рідко, а 7 лютого цього року було саме таким.
Багато чув про скансен і бачив фото дерев'яної церкви, хат, вітряків в Стецівці, але досі не випадало нагоди відвідати скансен самому, тому що хоч ми і часто буваємо в Чигиринському районі, та Стецівка лежить в стороні від популярного маршрута "Чигирин-Суботів-Буда".
Скансен або музей під відкритим небом у Стецівці мав би стати однією з перлин туристичної Чигиринщини. Про грандіозні плани по його створенню можна почитати зокрема в статті на сайті Дерев'яні храми України.
Але, на жаль, проект не набув свого запланованого розвитку, зупинившись на початковому етапі. Тим не менш, він вартий того, щоб відвідати, дивіться самі!
Досить швидко дісталися Стецівки, а далі по селу їхали за координатами GPS навігатора. Зауважу, що в селі є вказівники напрямку на скансен, які нам допомогли, оскільки навігатор не завжди прокладає оптимальний шлях до мети.
Від інших мандрівників чув багато скарг на якість дорожнього покриття в селі, але чи то я бачив й значно гірші, чи то снігом та кригою присипало найбільші ями, але дорога здалася мені цілком прийнятною.
Щоправда, трапилась була невелика ділянка з глибокими коліями в снігу, яких я злякався. А оскільки зліва вже виднілися вітряки, ми подумали, що вже на місці і, залишивши машину на узбіччі, пішли полем навпростець до млинів.
Дісталися млинів.
Табличка біля одного з них вказує, що це філія Державного заповідника Чигирин. Отже, ми на місці! :) (ми так подумали, а насправді це був ще не скансен "Козацький хутір", а Музей млинарства.)
Обдивилися млини. Всі будівлі зачинені, крил млини не мають, їх стан ви бачите на фото.
Далі пішли шукати церкву і хати, які я бачив на чужих світлинах.
Прогулятися було приємно. На відміну від міста, де від снігу після відлиги і дощів лишилися самі невелики брудні купи криги, тут все вкрито чистим білим снігом.
День був сонячний, без вітру, згодом ми навіть познімали шапки, так пригріло сонце.
Обійшли поле по периметру, але крім млинів на початку більше ніяких будівель не знайшли. Побачивши пагорб, попрямували до нього, щоб краще роздивитися навколишні простори.
Пагорб виявився курганом, про що свідчить відповіднйи знак.
Поруч з ним зарості лози, засипані снігом, перетворилися на горби, на яких можна навіть стояти.
Не знайшовши хат, повернулися до машини. Звірившись з навігатором, я зрозумів, що до скансену ще треба проїхати, що ми і зробили.
В скансені панувала тиша і спокій. Десь в стороні біля господарських будівель бачили одного чоловіка, а більше нікого не було.
Назнімкувався досхочу! Хати побудовані за зразками справжніх хат.
Будівлі в задовільному стані, але помітна нестача фінансування - солом'яні стріхи значно схудли в порівнянні з тим, що бачив на світлинах кількарічної давнини.
А от Миколаївська церква - не копія, а справжня, старовинна (XVIII ст.) церква, перенесена з села Драбівці. В Драбівцях залишилася інша дерев'яна церква, про яку я писав раніше.
Дуже раджу цікаву статтю про архітектуру Миколаївської церкви на сайті www.parafia.org.ua
Ми не перевіряли, але згідно даних таблички можна замовити екскурсію в скансен.
Шкода, що музей занепадає. Якби він знаходився на шляху Чигирин-Суботів, відвідуваність була б напевно значно більшою. З іншого боку в Стецівці цікавий ландшафт, скансен знаходиться поміж мальовничих пагорбів.
Мені там сподобалося, хочу потрапити туди ще навесні або влітку.
Далі попрямували в Суботів, в якому несподівано виявилося так само тихо і безлюдно, як і в Стецівці. Мабуть тому що неділя :).
Іллінська церква-усипальня Богдана Хмельницького:
Панорама місця, на якому стояв маєток Хмельницього. Будівля з зеленим дахом накриває фундамент палацу Хмельницького.
Дорогою зупинилися "подихати повітрям".
Далі попрямували до джерела Живун, яке відоме своїми лікувальними властивостями. Згідно інформації з інтернету, потужність джерела коливається в межах 0,5 л. за хвилину, а вода з нього за своїм складом близька до знаменитої «Нафтусі»: слаболужна, слабо-мінеральна, зі слідами радону.
Діставшись дорогою до ділянки лісу, де знаходиться джерело, пробачили, що безпосередньо до джерела веде прокатана машинами колія серед снігу, досить глибока і до того ж в одну смугу. Я не рішився їхати. Залишивши машіну на узбіччі, ми пішли з пляшками пішки. Йти виявилося не надто далеко. Вода справді набирається повільно.
Я уявляв собі цікаві кадри струмка посеред лісу, вкритого снігом. Але реальність виявилась не такою мальовничою, як моя уява.
Тим не менш, радий, що туди потрапили. Вода справді виявилася незвичною. Мені важко оцінити смакові якості, але кава, зроблена на такій воді, утворює дуже густу пінку.
Коли повертались з пляшками назад до машини, нас обігнав кросовер пежо. "Ось на якій машині можна тут їздити" - подумалось мені. Та за кілька хвилин ми її побачили в снігу, за метрів 50 від дороги. Як виявилося, зустрілася на колії з чорним лексуом, з'їхала на узбіччя і там застрягла. Ми допомогли виштовхати. Це було б мабуть неможливим, якби водій автівки не долучився до штовхання, а його місце не зайняла Олена, яка чудово справилась із керуванням авто.
Єдина зимова заміська поїздка виявилася цікавою і незабутньою.
Щиро сподіваюся, що адміністрація музею в Стецівці, районна та обласна влада знайдуть врешті-решт кошти на розвиток музею, або хоча б врятують від руйнування ті будівлі, що там вже є.
GPS координати:
Млини в Стецівці - 49°02'23.8"N 32°46'49.4"E
Курган в Стецівці - 49°02'30.7"N 32°47'13.6"E
Козацький Хутір - 49°02'30.7"N 32°47'13.6"E
Джерело Живун - 49°8'23.85''N, 32°20'37.19''E
no subject
Date: 1 Mar 2016 07:54 (UTC)Смотрю людей нет совсем, видимо не часто туристы радуют эти места своим присутствием.
no subject
Date: 5 Mar 2016 10:12 (UTC)Класний скансен в Переяславі.
no subject
Date: 2 Mar 2016 16:19 (UTC)no subject
Date: 5 Mar 2016 10:12 (UTC)