zamkovyi | Кого я приймаю в друзі

Від початку ведення журналу я приймав в друзі всіх, хто виявляв таке бажання... Мене тішило, що мої записи буде читати більша кількість людей, крім того було незручно відмовляти.
Проте це призвело до перевантаження френд-стрічки, внаслідок чого я почав пропускати записи. Я намагаюся бути чесним у стосунках і вважаю, що Живий журнал він на те і називається "Живий", що це не мемуари, а якісь думки, з якими можна поділитися з іншими людьми. В першу чергу з людьми, що виявили бажання спілкуватися, додавши мене у френди (маю на увазі тих, хто проявив ініціативу в цьому). Зі свого боку я намагався підтримувати діалог зі своїми "френдами" через коментарі до їхніх постів, проте далеко не всі відповідали взаємністю. Водночас ці люди активно писали і, схоже, вони розраховували на мене лише в якості поціновувача їхньої творчості, мої ж власні записи їх не цікавили. Уявімо ситуацію в реальному житті, коли хтось з ваших друзів воліє розмовляти лише про себе і свої проблеми/питання, що хвилюють, а ваші думки ігнорує. Навряд спілкування з такою людиною викличе позитивні емоції, якщо звісно це не гуру економіки, мистецтва або іншого напрямку, якого ви ладні просто слухати з відкритим ротом :). (Є ще варіант, якщо ви закохалися ;)
Тому я прийняв рішення залишити лише тих друзів, які максимально наближаються до цього поняття, також тих, що підпадають під категорію "гуру".
Людей, що виявилися випадковими, я видалив зі списку (процес триває). Відповідно, щоб не повторювати помилок, - процес додавання до френдів став селективним.
Що мене цікавить - ви бачите з моїх записів, крім того є інформація в профілі. Написання коменту під одним з моїх записів дасть можливість зрозуміти, що вас цікавить, що може стати основою для спілкування...
Якщо вас нічого з моїх записів не цікавить (в усякому разі вам шкода висловити свою думку в коментарі), будь-ласка не додавайте мене до френдів - це буде марним.