![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Державний музей авіації України
Колись у френда з далекого зарубіжжя (Андрію, як ся маєш? ;)) побачив фотки музейних літаків і стало мені в котрий раз сумно за Батьківщину, – ну де в нас побачиш справжній пасажирський літак в якості музейного експонату! Та виявилось, все в нас є, тільки місця знати треба :).
Отже, в суботу вирушили здійснювати чергову мрію нашого Тараса – побачити Державний музей авіації України.
Музей розташований на території колишньої навчально-тренувальної бази нинішнього Національного Авіаційного Університету поруч з аеропортом Жуляни. Заснований у 2003 році і починався з 30 експонатів, на сьогодні ж його колекція налічує більше 70 літаків та гелікоптерів.
Доїхали ми достатньо просто: з Черкас до Києва, ст.м. Позняки. Там залишили машину на платній парковці і до пункту призначення – вул.Медова, 1 доїхали маршруткою №220. Зауважу, що цією маршруткою можна їхати також зі ст. м.Харківська.
Колекція включає в себе як серійні, так і унікальні дослідні і одиничні моделі літаків радянської цивільної та військової авіації. Хоча є і виключення - неподалік від входу в музей увагу привертає такий собі „ероплан”, який проте теж має безпосереднє відношення до України. Цей літак з дивною назвою "Анатра-Анасаль” виробляли в 1917-1918 рр. на одеському заводі А.А.Анатри, було побудовано більше 350 літаків.
Поруч з ним – труженик полей трудівник ланів „Кукурудзяник” Ан-2.
Трохи далі – пасажирський Ту-154, біля якого Олена трохи позагоряла на сонечці ;)
Літаки дуже різноманітні... Мені сподобалися оці носаті...
А оцей Ту- 142МЗ є найбільшим літаком морської авіації не тільки в СРСР, але і у світі. Він був створений для знищення підводних човнів.
На фотці важко зрозуміти його розміри, а вони насправді чималі – розмах крил майже 50 метрів... Під його крилом ми перепочили в затінку і зробили перекус... Для порівняння – Олена з гвинтом
та Тарас з шасі цього велетня.
Іл-86 теж літачок не слабий – на фото нижче лише його крило :)
Різноманітні гелікоптери:
„цивільний” Мі-8
і протичовновий Ка-25ПЛ,
легкий Мі-1М (екіпаж – 1 людина, пасажири 2-3 або 300 кг вантажів)
і справжній велетень Мі-26 (довжина 40(!) метрів, перевозить вантаж до 20 тон або 82 пасажири).
Сходивши в кущі (туалети треба шукати десь на вході), я роздивився один з літаків ззаду і знайшов відповідь на питання, чому ж літаки називають „сталевий птах”... ;)
Деякі „птахи” є водоплаваючими :)
а деякі схожі на мушок зі складеними крильцями :), в усякому разі я його таким побачив.
На землі лежать різні види озброєнь, а поруч ще не відновлена до музейних кондицій техніка.
А це ракета рейсу „Москва-Нью-Йорк” (жартую)
Насправді класних літаків і гелікоптерів там ду-у-уже багато, але краще побачити самим. Квиток для дорослих лише 15 грн, для дітей до 7 років – безкоштовно. Краще приєднатись до екскурсії... Ми бачили 2-х екскурсоводів: дядечка у формі льотчика, який все більше сокрушався про „билоє магущество” і високого хлопця з гарно поставленим голосом, який розповідав цікаво і по темі, другого і пораджу.
На цьому політ закінчено!
Інтернет сторінка музею http://zhulyany.net/
Отже, в суботу вирушили здійснювати чергову мрію нашого Тараса – побачити Державний музей авіації України.
Музей розташований на території колишньої навчально-тренувальної бази нинішнього Національного Авіаційного Університету поруч з аеропортом Жуляни. Заснований у 2003 році і починався з 30 експонатів, на сьогодні ж його колекція налічує більше 70 літаків та гелікоптерів.
Доїхали ми достатньо просто: з Черкас до Києва, ст.м. Позняки. Там залишили машину на платній парковці і до пункту призначення – вул.Медова, 1 доїхали маршруткою №220. Зауважу, що цією маршруткою можна їхати також зі ст. м.Харківська.
Колекція включає в себе як серійні, так і унікальні дослідні і одиничні моделі літаків радянської цивільної та військової авіації. Хоча є і виключення - неподалік від входу в музей увагу привертає такий собі „ероплан”, який проте теж має безпосереднє відношення до України. Цей літак з дивною назвою "Анатра-Анасаль” виробляли в 1917-1918 рр. на одеському заводі А.А.Анатри, було побудовано більше 350 літаків.
Поруч з ним –
Трохи далі – пасажирський Ту-154, біля якого Олена трохи позагоряла на сонечці ;)
Літаки дуже різноманітні... Мені сподобалися оці носаті...
А оцей Ту- 142МЗ є найбільшим літаком морської авіації не тільки в СРСР, але і у світі. Він був створений для знищення підводних човнів.
На фотці важко зрозуміти його розміри, а вони насправді чималі – розмах крил майже 50 метрів... Під його крилом ми перепочили в затінку і зробили перекус... Для порівняння – Олена з гвинтом
та Тарас з шасі цього велетня.
Іл-86 теж літачок не слабий – на фото нижче лише його крило :)
Різноманітні гелікоптери:
„цивільний” Мі-8
і протичовновий Ка-25ПЛ,
легкий Мі-1М (екіпаж – 1 людина, пасажири 2-3 або 300 кг вантажів)
і справжній велетень Мі-26 (довжина 40(!) метрів, перевозить вантаж до 20 тон або 82 пасажири).
Сходивши в кущі (туалети треба шукати десь на вході), я роздивився один з літаків ззаду і знайшов відповідь на питання, чому ж літаки називають „сталевий птах”... ;)
Деякі „птахи” є водоплаваючими :)
а деякі схожі на мушок зі складеними крильцями :), в усякому разі я його таким побачив.
На землі лежать різні види озброєнь, а поруч ще не відновлена до музейних кондицій техніка.
А це ракета рейсу „Москва-Нью-Йорк” (жартую)
Насправді класних літаків і гелікоптерів там ду-у-уже багато, але краще побачити самим. Квиток для дорослих лише 15 грн, для дітей до 7 років – безкоштовно. Краще приєднатись до екскурсії... Ми бачили 2-х екскурсоводів: дядечка у формі льотчика, який все більше сокрушався про „билоє магущество” і високого хлопця з гарно поставленим голосом, який розповідав цікаво і по темі, другого і пораджу.
На цьому політ закінчено!
Інтернет сторінка музею http://zhulyany.net/
no subject
виглядає класно. акуратне все таке. думаю, малому сподобалося більше за всіх :)
no subject
Колись там був, бачив
no subject
no subject
no subject
Дивлюся виклали на сайті оновлення - незабаром виставлять отакий диво-літак:
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
якійсь Ан експериментальний... імперія сконала, а "купи-продаям" на чолі незалежної ці всі експерименти ні до чого
no subject
не знав, що у НАУ такий цілий музей.
Якось був у них в навчальних корпусах - там такі ангари навчальні. Де деякі представники такої техніки ще й у розрізі :)
no subject
no subject
ПС. Напевно в синочка вражень ого-го! :)
no subject
А вражень - так, багато, малий - техноман, таке скупчення техніки для нього краще за будь-який гральний майданчик... Зізнаюсь, що і сам був вражений розмірами Мі-26, ну і інше теж було цікаве.
no subject
no subject
no subject
no subject
Тільки не зрозумів, а навіщо таки маніпуляції з машиною, чого не поїхати до самого музею ?
no subject
no subject