Entry tags:
В пошуках осені на Чигиринщині
Вчора разом з
mandrivnic з'їздили в пошуках осінніх краєвидів на Чигиринщину.
Незважаючи на досить "зелену" цьогорічну осінь, поїздка порадувала нас яскравими фарбами і цікавими краєвидами.
Через домашні справи відправилися ми досить пізненько - на початку першої - і попрямували в Чигирин. Там піднялися на Богданову гору. Але, на жаль, більшість дерев там усе ще зелені, і так і скидають листя. Тим не менше, краєвид Тясмина мені сподобався:

Далі попрямували в бік Суботова до абрикосового яру, фотки якого я викладав раніше.
Вздовж дороги там зараз розфарбовані клени:

Різнокольорові:

і ще:

До речі погодка була хоч і сонячна, та досить прохолодна, до того ж дув вітер. Згодом і мені довелося одягти шапку.

Клени там гарні, а от з самими абрикосами не пощастило - більшість вже скинули листя :(

Внизу яру знайшли яскраве дерево:

Поки йшли наловили стільки реп'яхів, що я ще й сьогодні знаходив їх у машині.
Піднявшись на протилежний бік яру, ми перекусили на краю дубового гаю. До речі, в яру виявилось тепліше - мабуть менше вітру. Наші бутери з ковбасою і сиром не йшли ні в яке порівняння з картоплею, запеченою з салом, та квашеними огірками, якими нас пригостив
mandrivnic. Кайофово перекусувати, дивлячись згори на простори яру.
Після того ми направилися в напрямку вогнів, запалених кленами, але до них так і не добралися - дорога виявилася не близькою і не простою, довелося побігати по горах.

Оцей дуб особливо гарно виглядає із затінку:

Далі
mandrivnic запропонував подивитися млин в Івківцях. Це ми вперше мали нагоду побачити млин із середини:


Після млину
mandrivnic запропонував подивитися на Семидубову гору, яка знаходиться в глибині села. Поруч з горою живе мало людей, хати в основному старі, і двори в більшості не огорожені. Людей бачили зрідка, місце досить дике.
Є легенда, що Семидубова гора - це штучне утворення. Коли ми її побачили, в мене теж з'явилася така думка. На фото не видно сусідніх пагорбів, вкритих лісом, а на цій горі дерева майже не ростуть.

Знято проти сонця, тому кольорова гама трохи штучна.
Навколо вся місцевість в пагорбах. Цікаво в'ється дорога:

З іншого боку гора більш полога, тому найбільш ефектні знімки треба робити вранці.

mandrivnic на вершині Семидубової гори.

Цього дня ми непогано так походили горами :)

І хоч побачити все, що планували, ми не встигли, від того, що побачили, в мене залишились сильні позитивні враження.
Чигиринщина має унікальний ландшафт, і не зважаючи на те, що ми вже багато разів були в цих місцях, кожної поїздки знаходимо щось нове, і хочеться приїжджати сюде ще.
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Незважаючи на досить "зелену" цьогорічну осінь, поїздка порадувала нас яскравими фарбами і цікавими краєвидами.
Через домашні справи відправилися ми досить пізненько - на початку першої - і попрямували в Чигирин. Там піднялися на Богданову гору. Але, на жаль, більшість дерев там усе ще зелені, і так і скидають листя. Тим не менше, краєвид Тясмина мені сподобався:

Далі попрямували в бік Суботова до абрикосового яру, фотки якого я викладав раніше.
Вздовж дороги там зараз розфарбовані клени:

Різнокольорові:

і ще:

До речі погодка була хоч і сонячна, та досить прохолодна, до того ж дув вітер. Згодом і мені довелося одягти шапку.

Клени там гарні, а от з самими абрикосами не пощастило - більшість вже скинули листя :(

Внизу яру знайшли яскраве дерево:

Поки йшли наловили стільки реп'яхів, що я ще й сьогодні знаходив їх у машині.
Піднявшись на протилежний бік яру, ми перекусили на краю дубового гаю. До речі, в яру виявилось тепліше - мабуть менше вітру. Наші бутери з ковбасою і сиром не йшли ні в яке порівняння з картоплею, запеченою з салом, та квашеними огірками, якими нас пригостив
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Після того ми направилися в напрямку вогнів, запалених кленами, але до них так і не добралися - дорога виявилася не близькою і не простою, довелося побігати по горах.

Оцей дуб особливо гарно виглядає із затінку:

Далі
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)



Після млину
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Є легенда, що Семидубова гора - це штучне утворення. Коли ми її побачили, в мене теж з'явилася така думка. На фото не видно сусідніх пагорбів, вкритих лісом, а на цій горі дерева майже не ростуть.

Знято проти сонця, тому кольорова гама трохи штучна.
Навколо вся місцевість в пагорбах. Цікаво в'ється дорога:

З іншого боку гора більш полога, тому найбільш ефектні знімки треба робити вранці.

![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Цього дня ми непогано так походили горами :)

І хоч побачити все, що планували, ми не встигли, від того, що побачили, в мене залишились сильні позитивні враження.
Чигиринщина має унікальний ландшафт, і не зважаючи на те, що ми вже багато разів були в цих місцях, кожної поїздки знаходимо щось нове, і хочеться приїжджати сюде ще.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
ФШ в фотках мало, кольори листя взагалі не чіпав, в основному контраст-тіні-небо-ресайз.
Головне фото (перше) взагалі - лише ресайз.
no subject
no subject
Дякую, одержав твої фото. Я в той день, дивлюся, облажався, треба було ту "гарну" шапку на фото знімати :)))
no subject
no subject
а що там її знати - увесь час попід річкою. Ми перший раз лиш в Суботові запитали, як на неї краще вийти
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
все тягне мене туди знову і знов
no subject
no subject
А млин сам по собі відкритий, чи пускають за гроші і в певний час?
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
шкода. що не вийшло з вами поїхати
no subject
Мені теж шкода, що ти цього не побачив.
Та нічого, ще якось зберемося.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
На жаль тоді я не заміряв координати, як роблю для усіх нових записів.
Спробую описати дорогу: з траси з Суботова на Медведівку звертаємо на Івківці, проїжджаємо село (дорогою дивимося млин), далі коли дорога повертатиме наліво попереду нас гора, приблизно так само, як на фотографії. На крайняк можна спитати у місцевих, але знайти було не важко.