Дратують новини зі сходу? Нервова система не витримує?
Веселі фотки Джоя з Тарасом для зміни настрою.
26-27 березня 2014

( Ще )

Поки ми з Оленою не могли відірватися від монітору, читаючи новини, син щось тихенько малював за столом.

14 жовтня, в понеділок, ми вперше потрапили на святкування Покрови до Чигирина. І сталося це завдяки Спілці бойового гопака. Це був другий виступ Тараса в складі гопаківців і перший в червоних шароварах, якими ми обзавелися буквально за пару днів до того. Виїхали о 7,30 від Соборної площі. Якось незвично замість збирання на роботу їхати кудись вранці в робочий день. Та я узяв відпустку на день, тож міг спокійно не думати про роботу.
Ще на під'їзді до Чигирина побачили, що місто до свята готується - гостей зустрічали біг-борди вітання з Покровою. У церкві, повз яку проїжджали, було багато люду, дзвонили дзвони.
На Замковій горі було вже повно народу. Серед них виділялися сучасні "козаки" у формі. Хто вони і звідки, і чим займаються у вільний від носіння форми час, я не знаю.
Гопаківці виступали на імпровізованій сцені внутрішнього дворику бастіона Дорошенка.

( Далі... )

Тарас їздив верхи. Сталося це випадково: ми переплутали день, коли разом з Бойовим гопаком мали приїхати на базу кінно-спортивного клубу.
Але раз вже приїхали, вирішили покататися. 60 грн за 30 хвилин - це дешевше, ніж, наприклад, на тому ж дитячому електромобілі в Соснівці. А враження не порівняти.
Туманна погода не завадила.
Світлина 1

( Далі )

Учора вперше Тарас взяв участь у виступі секції Бойового гопака, про яку я вже писав раніше.
Виступ проходив в рамках козацького свята, організованого Східно-Європейським університетом у парку Хіміків.
Світлина 1

( Далі )

Холодна і дощова погода, що встановилась останніми днями в Черкасах, на наші відчуття літа не впливала: в Криму літо триває. :)
А от школа справді нагадала, що літу - кінець.

Незважаючи на "мутки" сабачніка перший навчальний день у черкаських школах відбувся у понеділок, 2 вересня.

В понеділок Тарас з Оленою в цьому переконались

Хоч Тарас і не надто спортивна дитина (як і батьки), він із задоволенням відвідує клуб фітнесу і самоборони "Стимул".
На фото завершальне заняття в 2012 році. Відмічу працю тренера - Ольги Василівни, яка вміє зацікавити і вмотивувати до тренувань будь-яку дитину.
В спарингу жодна дитина не травмується, все під контролем тренера.
( Фото під катом )

Минулої суботи пощастило побувати на шоу-конкурсі серед школярів "Дід Мороз шукає таланти".
На шоу потрапили, дякуючи нашому Тарасу, який розповідав там вірш, і організаторам шоу, в першу чергу Сергію Проскурні - головному режисеру Черкаського драматичного театру ім. Т.Шевченка.
Конкурс проводився в 3-х категоріях: вірш, пісня, танець.
До початку виступів актори театру гарно розважали дітей, а потім слідкували за ними, немов піонервожаті. Конкурс сподобався і Тарасу, і нам з Оленою. Все було класно! (Єдине що в залі театру холоднувато).
Було весело і цікаво. Тарас вперше в житті вийшов на сцену перед такою великою аудиторію і, анітрохи не злякавшись, гарно розповів вірш. Чесно кажучи, в мене є сумніви, чи зміг би я так само розповісти без мандражу і запинань.
Я радий, що в нашому місті є такі креативні люди, як Сергій Проскурня. Вперше побачили його 2 місяці тому на творчій зустрічі з Іваном Малковичем. Надихнувшись знайомством (в переносному сенсі), ми вже 4 рази побували в театрі. Особливо сподобалась "Дума про братів Неазовських" та "Дощ у Нойкьйольні". Рекомендую!
А тепер трохи фото:
Тарас розповідає вірш про ведмедика

( Ще фото )

Випадково випала нагода покататися на яхті по Дніпру.
Я був вдруге (мав досвід років 6 тому), для Олени з Тарасом - перший досвід.

( Ще трохи )