zamkovyi | Мої думки тихі

Подивилися сьогодні кінострічку "Мої думки тихі". Подивитися було непросто, оскільки мережа Мультиплекс, що має в Черкасах 2 кінотеатри, виділила на це кіно лише один сеанс в одному кінотеатрі о 18.00 (update, сеанси продовжили і на наступний тиждень, щодня о 18.00). На щастя в Черкасах ще є кінотеатр "Україна" в комунальній власності, що має сеанси на вихідні. Туди і пішли.

Стрічка сподобалася, навіть дуже. В основі сюжету стосунки батьків і дітей, в умовах сучасної добре знайомої української дійсності.

По-перше, як батькам 15-річного сина в діалогах героїв ми почули багато чого знайомого і близького.

По-друге, герої, яким реально віриш, вони не ідеально вилизані, але якісь справжні.

По-третє, тонкий гумор, багато сцен з багатошаровим сенсом. Обов'язково передивлюся ще раз, щоб побачити більше таких моментів, розгадати задуми режисера.

Тривалість стрічки 104 хвилини, це досить багато, але час проминув непомітно, і я був трохи спантеличений стрімким і раптовим фіналом.

На мою думку це скоріше арт-хаус, ніж масове кіно в стилі "Скажене весілля", але, якщо хочете отримати від кіно більше емоцій, ніж поржати в перервах між поїданням попкорну, натомість насолодитися грою акторів і режисурою, тоді це кіно безумовно заслуговує на вашу увагу.