Цілком згоден!
Здається, що саме тоді, в умовах тоталітаризму, в кінострічках втілювалися мрії про добро, честь, гідність, правду, справедливість та багато інших чеснот, які в сучасному кіно чомусь не в пошані. Гумор був не вульгарний, щоб показати страждання, горе, не треба проливати ріки крові, показувати "м'ясо". Згадаймо той же "В бой идут одни старики". Фільм про війну, в якому немає трупів, але героям віриш, переймаєшся почуттями втрати друга і т.ін.